«Від пацанки до панянки» за одну ніч запобіг півсотні підліткових суїцидів

З кожним тижнем учасниці реаліті «Від пацанки до панянки» дедалі більше розкриваються перед глядачами Нового каналу. Зі сльозами на очах і пекучим болем у серці пацанки розповідають про трагічні події з минулого, які зробили їх такими, якими вони є зараз. Зрада, насильство, відчуття страху і повної безвиході – це те, з чим роками доводилося жити нашим героїням. Глядачі вже не дивляться на них, як на прокажених, не засуджують, не насміхаються з них. Вони щиро співчувають дівчатам, а хтось бачить в історіях учасниць відгомони власних життів…

Проект «Від пацанки до панянки» – не треш-шоу. Це соціальна платформа, покликана доносити важливий меседж: хоч що б сталося в житті, вихід є завжди. І є люди, які готові допомогти тобі впоратися з життєвими труднощами. Головне – не мовчати.

Приємно, коли телевізійні проекти підтримують соціальну активність. Але ще приємніше, коли вона дає плоди. Вчора, 30 березня, під час трансляції сьомого епізоду «Від пацанки до панянки» Новий канал запустив соціальну рекламу з акторами «Перших ластівок», серії яких можна подивитися по вівторках і четвергах о 12:00 на YouTube. У ролику були вказані контакти Національного дитячої гарячої лінії «Ла Страда-Україна». Завдяки цьому близько 200 людей звернулися в організацію, щоб поділитися своїми проблемами і попросити про допомогу.

«Перші ластівки» за одну ніч врятували 5 дитячих життів

«Ми отримали майже 200 звернень, — написала у своєму пості у Facebook Олена Кривуляк, координатор національних «гарячих» ліній «Ла Страда-Україна», — 184, якщо бути точною. Від підлітків з різних куточків України – з мегаполісів та маленьких сіл; від тих, кому 12 і тих, кому 18; від тих, хто живе у повній сім’ї і тих, чия мама померла; від тих, хто шукає сенс життя і тих, хто його не бачить.

Підлітки дзвонили і писали абсолютно з різними ситуаціями. Хтось дуже соромився і не знав, як почати; хтось разів 5 кидав слухавку і тільки потім починав говорити; хтось одразу плакав і не міг заспокоїтися; а хтось просто сказав: «Я не знаю, навіщо подзвонив… Мені здається, що я нікому не потрібний… І я так сильно хотів би почути, що, можливо, хоч вам я потрібний…»

Близько 50 звернень щодо бажання підлітків вчинити суїцид. Я пишу цю цифру, і мурахи бігають по моїй шкірі… Близько половини звернень про насильство і жорстоке поводження з дітьми з боку батьків. І зараз, в період карантину, все ще більше загострюється…

…І один дзвінок від хлопчика, який втратив свою маму… Важкий… Емоційно… Дуже… Той момент, коли ти чуєш щирі сльози дитини і стримуєш себе, аби теж не розревітися… Вийшло втримати себе в руках… Ми довго розмовляли… Про різне… Зате тепер я знаю, що в нього є собака ? А знаєте, яке це щастя мати собаку у дитинстві ❤️ Посмішка…

Це була складна ніч… Але ми впоралися ❤️ Ви запитаєте, чи ми стомлені? Скажу відверто — так. Але ми безмежно щасливі. Просто щасливі, коли відчуваємо посмішку, коли бачимо веселий смайлик, коли чуємо такі прості, а водночас такі найважливіші слова – «дякую, що ви є» І після такого тепла нашу втому як рукою знімає☺ Для нас так важливо, щоб кожна дитина була почута, щоб кожен підліток отримав підтримку. І ми зробимо для цього все, що в наших силах. А сил у нас дуже багато☺️»

imageimageimageimageimageimageimageimageimageimageimage

Якщо тобі боляче, самотньо, відчуваєш занепад сил і відчай, не мовчи! Телефонуй на Національну дитячу гарячу лінію: 0800500225 (безкоштовно з мобільних і стаціонарних номерів телефонів по всій території України), 116111 (безкоштовно з будь-якого мобільного оператора). Або переходь на Instagram-акаунт @childhotline_ua для онлайн-листування.

Загрузка...