Викладач реаліті «Від пацанки до панянки» – про найзворушливіші моменти на проекті

Заступник директора Школи леді з питань іміджу Марина Кінах розповіла в інтерв’ю «Телегиду», яке випробування стало для учасниць найприємнішим. А також зізналася, що змушує її стримувати емоції.

– На програмі ви виглядаєте дуже стриманою щодо емоцій. Така ви насправді?

– У житті я абсолютна протилежність тому, якою є у проекті. Суперемоціональна, я б сказала! Багато моїх знайомих не відразу впізнають мене на екрані. Перепитують, чи я це, адже в реальності знають мене зовсім іншою. Але така модель поведінки була необхідна в рамках програми, адже потрібно, щоб дівчата не розслаблялися. І бачили у мені передусім педагога, а не матусю. Хоча я б, звісно, воліла бути саме мамою (усміхається). Щиро хочеться проявляти більше почуттів по відношенню до учасниць.

– Що б ви зробили, якби мали таку можливість?

– Я б із задоволенням сходила з ними в театр, кіно, філармонію, провела екскурсію столицею. Адже я корінна киянка, і маю що розповісти про це місто дівчаткам, які приїхали сюди з інших куточків нашої країни. Також я з радістю навчила б їх бути турботливими мамами і люблячими дружинами.

– На одному із занять дівчата отримали завдання – візуалізувати свої цілі. Ви задоволені результатами експерименту?

– Спершу була дуже розчарована, оскільки учасниці вибирали переважно матеріальні цінності. Мріяли про нову шубу, «щоб за мною бігали папараці та фотографували», марили про красиві зачіски, вбрання, коштовності та відпочинок на Багамах. Нічого суттєвого я від них не почула. Ніхто не сказав, що хотів би «наздогнати» шкільну програму, скласти іспити, закінчити інститут, піти на курси риторики, мови. Та мені здається, наразі все змінилося на краще. Це помітно навіть із записів дівчат на Facebook, де вони хваляться, наприклад, тим, що їдуть на навчання.

– Які вчинки пацанок вас розчарували найбільше?

– Не люблю, коли обманюють. У мене непогано розвинена інтуїція, тому я завжди добре відчувала, коли вони говорять неправду, бажаючи сподобатися і здатися кращими.

– Які випробування, на ваш погляд, далися дівчатам найважче?

– Перше, що згадується, – випадок із кіньми. Учасницям було дуже складно, адже ніхто з них раніше не їздив верхи. Також непросто було спати, не зіпсувавши до ранку зачіску, стрибати з холоду в гарячу ванну тощо. Та для того й існує цей проект, щоб вони боролися з некомфортними умовами і навчалися чогось нового.

«Від пацанки до панянки» залишила харків’янка Таня «Гантеля» Комарова

Як зробити селфі правильно? Поради від Каті Сільченко

– А з чим вони впоралися на подив легко?

– З фотосесією. А все тому, що кожна дівчина хоче бути красивою. Тож коли їх нафарбували і гарно одягли, вони почали так позувати, ніби все життя працювали фотомоделями (усміхається). Якщо навіть і вередували, то було видно, що це, швидше, награно.

З дівчатами, які залишали проект, ви після церемоній спілкувалися? Може, давали якісь настанови, поради на майбутнє?

– Звісно! Вони й самі підходили до мене і просили поради щодо того, як діяти в тій чи іншій ситуації. Практично з усіма ми час від часу переписуємось у соціальних мережах, вони в будь-який момент можуть до мене звернутися.

– Хто з героїнь найменше прислухався до порад? З ким було особливо важко знайти спільну мову?

– У мене ні з ким не виникало проблем. Кожна дівчина, йдучи, говорила мені: «Якби у мене була така мама, я б не потрапила на цей проект. Головне, що ви показали мені, якою має бути мама, і навіть замінили мені її». Кожен раз мені хотілося розплакатися, але я розуміла, що треба тримати емоції при собі.

– У вас три доньки. Вони стежать за проектом?

– Так. І, як і багато моїх знайомих, теж кажуть, що я зовсім на себе не схожа. Мовляв, надто сувора (усміхається).

, , , , , , ,
Загрузка...